Імболк, День Бригіти, Свято Свічок. Язичницькі керовані медитації, Яка Олдайтер
- Natalia Polukhina
- 24 черв. 2022 р.
- Читати 4 хв
Оновлено: 2 черв. 2023 р.
Імболк, Gwyl Fair y Canhwyllau, День Бригіти, Свято Свічок [відео до цього свята]
Імболк (Imbolc), також званий Gwyl Fair y Canhwyllau (Свято Свічок - з валійської; англ. Mary's Festival of the Candles), День Бригіти (англ. Brigit’s Day) та Candlemas (Свято Свічок), відбувається 1 або 2 лютого в Північній півкулі та 1 або 2 серпня в Південній півкулі.
У цій медитації ти досліджуєш початок весни і відшукуєш своїх внутрішніх кузню й коваля, богиню Бригіту. Це гідна медитація для укріплення тих частин себе, яким було надано енергію під час зимового сонцестояння, вона підштовхує бути більш визначеним щодо намірів.
Знайди безпечне місце, де ти зможеш не турбуватися деякий час. Сруси своє тіло, а потім сядь або ляж у зручному положенні.
Закрий очі та почни зосереджуватися на своєму диханні.
Удих, два, три, чотири
і видих, два, три, чотири
і в себе, два, три, чотири
і з себе, два, три, чотири.
Ми збираємося використати чудовий метод заземлення дерева, щоб звільнити стрес і клопотнечу, які ти тримаєш у своєму тілі, та відправити їх у трансформуюче тепло ядро Землі та залучити замість цього цілющу, оживлюючу енергію.
Продовжуй дихати.
Коли ти видихаєш, уяви, що коріння, що утворюються з нижньої частини твоїх ніг, вростають у землю під тобою. Відчуй, як вони подорожують через підлогу, в бруд і у твердий камінь під багнюкою. Відчуй поверхню навколо них, коли вони подорожують все глибше і глибше крізь шари Землі. Чим безодніше йдеш, тим тепліше стає. Поки нарешті твоє коріння не досягає центру. Центр яскравий та гарячий.
Тепер зосередься на зв’язку, що був утворений тобою між твоїм тілом та глибинью планети. І продовжуй дихати.
Коли ти видихаєш, відчуй, як напруга в лобі і за вухами звільняється і опускається у землю.
Далі звільнюється напруга у твоїх щелепах та шиї. Скинь біль у плечах та відчувай їх пом’якшення. І продовжуй рухатися вниз тілом, вивільняючи кожну його частину. Посилай напругу вниз, вниз, у палаючий жар ядра Землі.
Нехай твої руки й кисті розслабляться. Твої груди і спина теж. Зніми напругу у ногах і суглобах. Нехай весь біль у твоїх ногах потече у землю у глибину через твоє коріння.
Коли він досягає жару нижче, він перетворюється і розплавляється в магму.
Тепер відчуй, як воно це, коли твоє тіло розслаблене.
Вдихни, два, три, чотири
і видохни, два, три, чотири
і удих два, три, чотири
і видих, два, три, чотири.
За допомогою удиху втягни у своє тіло всю необхідну силу.
Ти є частиною Землі та відчуваєш себе добре, коли її заспокійлива оживляюча енергія наповнює твоє тіло. Приділи стільки часу, скільки тобі потрібно, щоб пройнятися цим відчуттям.
Вдихни, два, три, чотири
і видихни, два, три, чотири
і удих, два, три, чотири
і видих, два, три, чотири.
Пам’ятай, що цей зв’язок із Землею в тебе завжди існує, і ти можеш приторкнутись до нього будь-коли.
Тепер дозволь собі зосередитися на тій частині тіла, де ти відчуваєш своє усвідомлення. Повільно дозволь цьому усвідомленню побачити та відчути, ніби то ти містишся на м’якій вологій землі. Озираючись навколо, ти бачиш, що рано вранці птахи стрибають з гілки на гілку дерева понад тобою. У весняному лісі навколо тебе лунають звуки. Земля устелена невеличкими кавалками снігу.
Коли ти встаєш, ти відчуває холоднаве повітря навколо себе. Холодно, але приємно.
Легкий вітерець, які відчуття на обличчі? Які навколо запахи?
Іди вперед і просто дихай, відчуй молоду весну зовні та всередині себе.
Вдихни, два, три, чотири
і видихни, два, три, чотири
і у себе, два, три, чотири
і з себе, два, три, чотири.
Коли ти стоїш у лісі, ти починаєш чути вдалині блеяння овець та кіз. Пильнуй звук.
Ти легко просуваєшся через кущі, обачно, щоб не притискати молоді рослини, які щойно вийшли з зимового сну.
Незабаром ти підходиш до краю стіни каньйону. З нього їжачаться зубчасті скелі, вкриті мохом, і живучі кульбаби. А у скелі вмурована невеличка садиба. Кілька конюшен, головна зала, а на стороні — кузня.
Ти можеш почути звук металу по металу. Дзвін, стукіт і ледь чутний гуркіт вогню. Наближаючись до кузні, відчуй власний внутрішній вогонь. Згадай енергію, яку ти черпав зі свого кристала глибоко всередині лабіринту взимку.
Коли ти підходиш до дверей, у них з'являється постать. ЇЇ фігура висока й м’язова, довге золоте волосся прибране від лиця, на якому — море веснянок та сажа з кузні. Ти відчуваєш запах поту й заліза, коли вона наближається і бере тебе у ведмежі обійми. Стояти поруч з нею це знову бути дитиною.
Ти відчуваєш, як щось вагове з’являється у твоїй руці, коли вона веде тебе усередину до димної кузні. Коли дивишся, то бачиш, що це молоток. Який він? Як відчувається в руках?
Це Кузня Бригіт. Гаряча й димна, тьмяна й повна заліза та вогню.
Подумай про наміри, які є у твоєму житті. Якщо ти хочеш, йди й встанови їх зараз. Коли ти будеш готовий, Бригіт допоможе тобі викувати знаряддя з гарячої сирої енергії твоєї волі. Це ті самі знаряддя, які допоможуть тобі сформувати та загартувати твої наміри.
З кожним подихом ти опускаєш молоток. Це утворювання твоїх дій і думок.
Вдихни, два, три, чотири
і видихни, два, три, чотири
і в себе, два, три, чотири
і з себе, два, три, чотири.
Приділи стільки часу, скільки тобі потрібно.
Коли ти закінчиш, подивись на знаряддя, яке ти створив. Як воно відчувається? На що це схоже? Чи у нього є колір? Як ти будеш користуватися користатися цим у своєму житті?
Коли ти дихаєш, приділи кілька хвилин, щоб уявити себе, як ти володієш та користуєшся новим знаряддям, як воно допомогає реалізувати твої наміри.
Вдихніть, два, три, чотири
і видохни, два, три, чотири
і удох, два, три, чотири
і видих, два, три, чотири.
Яке це? На що це схоже?
Коли ти закінчиш, ти побачиш, як Бригіт посміхається тобі. Це зухвала усмішка. Але за мить вона привертає твою увагу до довкілля. Минув час, поки ти працював, ранок перейшов у день. Ти бачиш, як Сонце виглядає через стіну каньйону, і знаєш, що настав час покинути кузню.
Коли ти дивишся на стіну каньйону, ти помічаєш вузькі сходи, вбудовані у скелю, що ведуть вгору й назад до твого нормального я.
Коли будеш готовий, піднімайся по сходах. Піднімись і повільно повернись у своє тіло. З кожним подихом ти все більше повертаєшся до себе у тіло.
Коли ти досягнеш верхогір’я, відкрий свої справжні очі. Озирнись. Потруси плечима, промов своє ім’я вголос і добре, як слід погладь себе.
Перш ніж відкрити своє коло, надай деякий час спокійному диханню та подумай про знаряддя, яке ти зробив. Пам’ятай, що хоча це не щось фізичне та матеріальне,
ти завжди можеш користатися ним у своєму повсякденні.
[ Самайн - Самхейн ]
[ Місячні фази ]
Автор та власник перекладу Полухіна Наталя, всі передруги з посиланням на цей блог.
Коментарі